СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОТУ́ХА
, и, ж., діал.
Утіха
.
Тільки його й отухи, що вип'є
(Сл. Б. Грінченка)
;
Ще прийде отуха на людей
(П. Панч)
;
Погляд пані Анелі додавав Іванові отухи, і він незчувся, як вбрався у сміливість
(Р. Іваничук)
;
– Бог бачить; як мені тяжко з тою незгодою, яка відбирає мені отуху
(П. Загребельний)
.