СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОТУПЛЯ́ТИ
ОТУ́ПЛЮВАТИ
, юю, юєш, ОТУПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОТУПИ́ТИ, уплю́, у́пиш; мн. оту́плять; док., кого, що.
Робити розумово обмеженим (у 3 знач.), тупим (у 4 знач.)
.
Хлопці потрапили у фортецю за бунт проти шкільної адміністрації. Вони заявили, що шкільна програма отуплює їх
(О. Бердник)
;
На війні видовище смерті отуплює
(Г. Пагутяк)
;
Художня книга не має бути тривіальною, не повинна отупляти: її завдання – дати читачеві нові теми, новий досвід
(із журн.)
;
Одноманітні рухи, повторюваність дій спроможні отупити людину, зробити її несприйнятливою до зовнішніх подразників
(з навч. літ.)
;
// 
Пригнічувати, робити несприйнятливим
.
Гам, крик, лайка, стогін, прокляття, дзвякіт заліза .. приглушували й отуплювали свідомість
(В. Малик)
.