СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОТУПІ́ТИ
, і́ю, і́єш, док.
1
.
Док. до тупі́ти.
Марта заявила, що голова їй болить, та й справді голова її отупіла
(В. Підмогильний)
;
Тато розповідає, що Гризота нібито був колись хорошим чоловіком нашого трудящого роду, а отже зажирів, отупів
(В. Речмедін)
;
До нього .. всі привітно усміхалися.., проте він якось одразу отупів і втратив здібність схоплювати, що йому кажуть
(Е. Андієвська)
.
2
.
Утратити здатність реагувати на що-небудь; збайдужіти до всього
.
Чоловік з нудьги зовсім занепав здоров'ям, отупів якось, нічого йому не страшно, не боязко
(Марко Вовчок)
;
Голодні діти кричать, плачуть, вимагають .. Отупіла мати від дитячих сліз
(О. Довженко)
;
Видно було, що дівча вже бачило-перебачило всього і, зрештою, не те щоб звикло, а скоріш до всього збайдужіло, а може й отупіло
(В. Козаченко)
;
Замкнувся в собі, отупів Самійло. Сидів день у день в пасіці, і не знала Марія, що думає колишній полковник а чи й думає?
(Р. Іваничук)
.
3
.
Стати тупим (у 5 знач.), невиразним
.
Його лице отупіло і ніби зменшилося. Очі потемніли, підборіддя набрало якоїсь жорстокої конфігурації
(С. Андрухович)
.