СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОТУПІ́ННЯ
, я, с.
Стан за знач. отупі́ти.
Ні болю він не чув, ні жалю в серці, А лиш безсилля, повне отупіння
(І. Франко)
;
Маруся слухала всього того, мов кам'яна. Взагалі останніми часами отупіння якесь заволоділо нею
(Г. Хоткевич)
;
Підіпригора .. з отупінням ждав найгіршого: адже не хмарка, а чорна хмара нависла над його головою
(М. Стельмах)
;
Схід сонця над озером усі зустріли з млявим отупінням
(Ю. Андрухович)
.