СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОТУПІ́ЛО
.
Присл. до отупі́лий.
Потім глянув
[Єрємєєв]
на поляків. Вони все так само отупіло, застигло стояли
(В. Винниченко)
;
Вона стояла, непорушна, отупіло дивлячись на стіл
(П. Кочура)
;
Євпраксія пішла далі, отупіло, байдуже, майже приречено
(П. Загребельний)
;
Старий барон отупіло повертає голову до горизонту. Справді, ніякого лінкора, все голо й пусто
(Ю. Бедзик)
.