СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОТУМА́НЮВАТИСЯ
, ююся, юєшся, недок., ОТУМА́НИТИСЯ, нюся, нишся, док.
1
.
тільки 3 ос., рідко.
Заволікатися туманом, хмарами і т. ін.; затуманюватися (у 1 знач.)
.
Небо отуманилося, поле заволокло мрякою
(К. Гордієнко)
.
2
.
перен.
Утрачати здатність правильно сприймати, оцінювати дійсність
.
У момент глибокого потрясіння людина охоплюється таким трепетом, що її розум стає ніби отетерілим, чуття отуманюються
(з навч. літ.)
;
Чи, може, вона вже отуманилась своєю любов'ю, очманіла, прискіпується не знати до чого
(Ю. Мушкетик)
.