СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОБМО́ВЛЕННЯ
, я, с.
Дія за знач. обмо́вити.
Молитва визволяє людину від лихих учинків, захищає від обмовлення, неправди й клятвопорушення
(з рел.-церк. літ.)
;
У запропонованій нормі не передбачено обов'язку слідчого, прокурора та суду допитати особу, на показаннях якої базуються показання свідка, що обов'язково призведе до обмовлення завідомо невинних осіб
(з мови документів)
;
Визначившись з організацією будівництва об'єкта, доцільно укласти попередній договір із обмовленням усіх умов, орієнтованої вартості, термінів виконання тощо
(із журн.)
.