СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ОБМИНА́ТИ
2
, а́ю, а́єш, недок., ОБІМ'Я́ТИ, рідко ОБМ'Я́ТИ, обімну́, обі́мне́ш, док., що.
1
.
Мнучи, приминаючи щось, надавати йому потрібної форми, ущільнювати і т. ін
.
Тісто обминають для видалення надлишку вуглекислого газу
(з навч. літ.)
;
Ми не встигли ще як слід звикнути до палуби і обім'яти стружки біля верстата, як на бриг перебіг із берега Сев
(Ю. Яновський)
;
Волинець сів, обм'яв навколо себе сіно і заговорив
(З. Тулуб)
.
2
.
Мнучи (колоски, стручки і т. ін.), вилущувати зерно, насіння і т. ін
.
Обсушили
[Марина з дочкою]
ті п'ять снопів, обім'яли
(Панас Мирний)
;
А зерно справді однакове, на це він звернув увагу ще там, у стайні, коли обім'яв кілька остистих колосків
(Є. Доломан)
.