СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ОБМИНА́ТИ
1
, а́ю, а́єш, недок., ОБМИНУ́ТИ, ну́, не́ш, док.
1
.
кого, що.
Звертати з прямого шляху, минаючи, залишаючи збоку кого-, що-небудь; обходити (у 4 знач.), об'їжджати (у 2 знач.)
.
Горобенко намагався обминати поодиноких перехожих, але це не вдавалось
(Б. Антоненко-Давидович)
;
Лодії
[човни] ..
круто завернули, обминаючи сліпучо-жовту косу
(С. Скляренко)
;
Микула не підходив до наметів, обминув їх і пішов у діброву
(О. Маковей)
;
Семен повернув убік, щоб обминути бандитську засідку
(Л. Смілянський)
;
* Образно.
Щаслива була Тухольщина, бо досі якось обминали її неситі очі князів і бояр
(І. Франко)
;
От якби невмирущим стати, щоб жоден меч не діткнувся тебе, щоб вогонь не брав, хвороба не їла, старість обминала!
(О. Гончар)
;
// 
Ідучи, їдучи, випереджати кого-, що-небудь
.
Дорогою його обминали підводи. Він не просив, щоб підвезли
(Ю. Збанацький)
;
Я мчу на ровері, .. мене обминають машини
(С. Андрухович)
;
[
Стеха
:]
Він скоро повинен бути: чула я сама, як розказував якийсь прохожий чоловік, що обминув Андрія по цей бік Миргорода
(М. Кропивницький)
;
// 
перен.
Не зачіпати, не впливати на кого-небудь своїм змістом, спрямуванням і т. ін. (про розмову, певну справу і т. ін.)
.
Балаканина Євецького начебто зовсім обминала Сергія
(Ю. Шовкопляс)
.
2
.
кого, що, перен.
Утримуватися, ухилятися від стосунків, розмов, зустрічей і т. ін. з ким-небудь
.
Хоцінський знав, що сім дочок сиділо на шиї в о. Хведора і богослови вже навіть обминали старших дочок
(І. Нечуй-Левицький)
;
Наїжджих пожильців уникала
[Лукина],
і вони обминали її
(І. Волошин)
;
Чи то був напівдозволений службовий флірт? Але звідтоді він обминав її, а вона – його
(В. Діброва)
;
// 
Уникаючи контактів з ким-небудь, виявляти зневагу до нього, нехтувати ним
.
Владарі високих почуттів і моралі нехтували ним, зневажали і обминали
(Н. Рибак)
;
Тодоска не розібрала, що сказав парубок, але зла фарба спалахнула на її пещених щоках уже від того, що близнята обминули її, мов сміття
(М. Стельмах)
;
// 
Не бувати де-небудь, не заходити кудись, до когось
.
Люди дивилися на нього, як на заповітреного, обминали його склеп
[магазин]
(І. Франко)
;
– Я думаю, що слід би до тітки найперше
[поїхати]:
вона .. може образитись, коли її обминемо
(Леся Українка)
.
3
.
що, перен.
Уникати чого-небудь, утримуватися від чогось (у розмові, письмовому викладі і т. ін.)
.
Обминаючи гострі моменти, Кривуля щиро каявся за нічну пригоду в млині і вихваляв сміливість Мотори
(І. Кириленко)
;
Будь-що-будь, він вирішив сказати те, що всі ці дні обережно обминав
(Н. Рибак)
;
// 
Навмисне ухилятися від чого-небудь
.
Він добре помітив, як Глоба обминає попередню розмову, і гість йому не сподобався
(В. Собко)
;
Про зустріч з інженером Синявіним думав
[Мухтаров]
тільки, що поговорити з ним треба, обминути цієї зустрічі не можна
(Іван Ле)
;
// 
Залишати поза увагою
.
Автор монографії розкрив мотиви еволюції драгомановських поглядів на слов'янство, але обминає її важливий контекст – ініціативи західноєвропейських мислителів
(з наук. літ.)
;
Олена .. все своє перебування у рідних почала змальовувати комічними фарбами. Не обминула й сватання
(Ірина Вільде)
.
4
.
кого.
Проминати кого-небудь при дії, яка поширюється на інших; обділяти (у 2 знач.)
.
Вона своїх дітей жалувала, давала їм гостинці, а мене все обминала
(І. Нечуй-Левицький)
;
Крилатого дружка
[птаха]
ми ніколи не обминали. Частували самим смачненьким
[найсмачнішим]
шматочком
(О. Ковінька)
;
Щось важливе мене обминає, не можу сказати, що саме. Лише вiдчуваю, що справдi чимось обдiлена
(Г. Вдовиченко)
;
Сподіваюся, що при зайвому часі Ви й надалі не обминете мене своїми звістками
(Панас Мирний)
;
І тільки тоді, коли обминули його, покривдили й забули винагородити – пригадав боярин, що є на світі Литва
(З. Тулуб)
.
(1)
 
Обмина́ти го́стрі кути́
:
а)
 
уникати суперечок, проблемних питань, принципового вирішення чого-небудь; нічого не чинити всупереч комусь
.
– Ти цупко тримаєшся за рятівне коло, на якому начертано: “Не псувати стосунки, дотримуватись зі всіма згоди, .. обминати гострі кути...”
(Н. Рибак)
;
Я не кажу ні “так”, ні “ні”. Я обминаю гострі кути, я уникаю темряви – й тіней
(В. Домонтович)
;
б)
 
не спиратися на принциповість, на істинність (про що-небудь)
.
Напівправда, яка соромливо обминає гострі кути, .. заважає нашому рухові вперед
(з газ.)
;
(2)
 
Обмина́ти (обхо́дити, оббіга́ти і т. ін.) / обмину́ти (обійти́, оббі́гти і т. ін.) деся́тою доро́гою (ву́лицею)
:
а)
 
(кого)
уникати зустрічі або будь-яких контактів з ким-небудь
.
– Обходь лишень ти Уласа десятою вулицею й не говори до його
[до нього]
(І. Нечуй-Левицький)
;
– Кожний вам скаже, що то хата .. злодія, якого сам батько одцурався, а добрі люди десятою вулицею обминають
(В. Винниченко)
;
– Бридке дівча, ота Харитя.. Обминайте її десятою дорогою
(М. Чабанівський)
;
Про те, що він лакуза, знали всі, а тому гидували з ним стрічатися і завжди обминали десятою дорогою
(В. Нестайко)
;
– Коли б же то знаття! Десятою дорогою обминула б тебе, .. знівечив усе моє життя
(І. Цюпа)
;
б)
 
(що)
всіляко ігнорувати що-небудь, уникати чого-небудь
.
Він радить, які книжки читати, а які обминати десятою дорогою
(Є. Гуцало)
;
Коли б знав чоловік, що доля готує йому через якийсь проміжок часу, тоді б десятою дорогою обминав непевні стежки
(М. Стельмах)
;
Вони жили мирно, в конфлікти не дуже встрявали, всілякі жаховиська обходили десятою дорогою
(В. Большак)
;
в)
 
(що)
не бувати де-небудь, не заходити або навмисне не заїздити кудись
.
Джеря обходив панський двір десятою вулицею
(І. Нечуй-Левицький)
;
З того часу ресторани обминав десятою дорогою
(Я. Гримайло)
;
Уже з місяць Семен Федорович Коляда десятою дорогою обходив Маланчину хату
(М. Зарудний)
;
Я обійшов свій рідний завод десятою вулицею
(Ю. Яновський)
;
Якби не безвихідь, то обминув би сестрину лісничівку десятою дорогою
(П. Загребельний)
;
г)
 
не охоплювати кого-небудь (про стан, почуття і т. ін.)
.
Сон обминає мене десятою дорогою
(із журн.)
.