СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ОБМЕ́ТЕНИЙ
, а, е.
Дієпр. пас. до обмести́.
Від розритих курганів пшениці .. зосталась невелика, обметена звідусіль купа посліду – то вже фураж
(О. Гончар)
;
* Образно.
Літа встають, від клевети
[наклепу]
обметені, Над світом, над планетою
(А. Малишко)
;
// 
обме́тено, безос. пред.
Дивляться леґені: хату обметено, скрізь прибрано, каші наварено
(з казки)
.