СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ОБМЕ́ТАНИЙ
, а, е,
1
.
Дієпр. пас. до обмета́ти.
Існувала спеціальна норма серветок, обметаних на швейних машинках із ножним приводом, які кожна учениця мала виготовити щотижня на позаурочних заняттях із праці
(Н. Сняданко)
;
* Образно.
Якась лагідна радість ворушилася біля серця дівчини, .. і навіть непривітні, грубо обметані зморшками очі Корнія Безбородька не руйнували її гадок
(М. Стельмах)
.
2
.
у знач. прикм., перен., розм.
Який має великий життєвий досвід; бувалий
.
Шенчик – бувала, обметана .. людина, сторожка, хитра й лукава
(І. Кочерга)
.