СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ОБМЕРТВІ́ЛИЙ
, а, е.
Дієпр. акт. до обмертві́ти.
В згуках одчувається щось неприродне, обмертвіле, металеве
(С. Васильченко)
;
Кіндрат розкрив обмертвілі губи
(П. Панч)
;
Так його
[Скоропадського]
й везли на Україну – лежачого, обмертвілого, байдужого до всього на світі
(Ю. Мушкетик)
.