СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ОБМЕ́ЖУВАЛЬНИЙ
, а, е.
Який передбачає обмеження чогось; признач. для обмеження чого-небудь
.
Мовчазні люди мовчки виставляють обмежувальні щити, мовчки переставляють годинники на 8 годин уперед
(В. Стус)
;
В Англії в середині XIX ст. виникає рух за “широку церкву” – об'єднання всіх протестантських течій в одному віросповіданні, позбавленому обмежувальних догматів
(І. Дзюба)
;
Ухопившись руками за обмежувальний бар'єрчик, дивився на схід. Може, побачу рідний пагорб?
(О. Шугай)
.