СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ОБМЕ́ЖЕНИЙ
, а, е.
1
.
Дієпр. пас. до обме́жити.
Світ колись для дикуна Був обмежений рікою
(М. Рильський)
;
Отой невеличкий шматочок рідної землі, обмежений з трьох боків болотами, річками та озерами, .. тепер вирував морем полум'я
(В. Малик)
;
Здається, цей задніпровський простір не обмежений обрієм
(Є. Гуцало)
;
От уявімо, що частки начальні тієї істоти В кількості якось обмеженій бродять по всесвіту всюди
(М. Зеров)
;
// 
обме́жено, безос. пред.
Хіба, скажімо, наш мозок не обмежено черепом?
(М. Руденко)
.
2
.
у знач. прикм.
Невеликий за розміром, обсягом, кількістю і т. ін.; незначний (у 1 знач.)
.
Вчорашні відвідини кав'ярні вичерпали його обмежений бюджет
(Д. Бузько)
;
Кожний робітник, очевидно, педантично виконував якусь певну й обмежену частку загальної роботи
(Ю. Смолич)
;
Вся поверхня лиця у Лялі являла собою невеликий трикутник, і на цій обмеженій площі .. розмістилась пара великих, довгастих зелених очей
(Ірина Вільде)
;
// 
Примітивний за змістом
.
І якими ж обмеженими і убогими є підручники з літератури для середньої школи!
(А. Малишко)
;
Ми починаємо некеровано сприймати світ як певну відчуттєву матрицю, як обмежений набір шаблонів сприйняття
(Любко Дереш)
.
3
.
у знач. прикм.
Який має вузький кругозір; духовно не розвинений, недалекий (у 3 знач.)
.
– Записано його в Орську
[фортецю],
де батальйоном командує майор Мєшков, людина надзвичайно обмежена і дубувата: солдафон з унтер-офіцерів
(З. Тулуб)
;
– Дивуюся з тебе, Павлику: ну чому ти такий сухий і такий... пробач, але говоритиму правду, – обмежений?!
(М. Дашкієв)
;
// 
Який виражає духовну нерозвиненість, недалекість
.
Були між нашими критиками також люди доброї волі, та обмеженого кругозору
(І. Франко)
;
Мене аж замлоїло від того, наскільки обмежений світогляд у більшості людей, наскільки вбога їхня уява, яке інертне, зашкарубле в них мислення
(О. Авраменко, В. Авраменко)
.