СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОБМА́НЮВАТИСЯ
, ююся, юєшся, недок., ОБМАНУ́ТИСЯ, ану́ся, а́нешся, розм. ОБМАНИ́ТИСЯ, аню́ся, а́нишся, док.
Обманювати себе; впадати в оману
.
Життя його обманювало безліч разів, він і сам обманювався не раз
(Ю. Мушкетик)
;
Люди щасливі обманюватись. Забери у них ілюзію – і вони рознесуть весь цей світ на друзки
(С. Андрухович)
;
Он і Яким угадує, що то не омана, а вже Яким привичний до того – не обманеться
(Панас Мирний)
;
Я не хотів сумніватися і віддався Вам з повним довір'ям, я волів за краще обманутися
(О. Іваненко)
;
// 
Зазнавати розчарування в кому-, чому-небудь (надіях, сподіваннях і т. ін.)
.
Він .. з острахом заглядав у невідому дівочу душу, боячися обманутися в ній
(М. Стельмах)
.