СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОБМА́НКА
, и, ж.
1
.
Мінерал, який містить метал, але позбавлений його зовнішніх ознак
.
Обманки мають напівметалевий блиск та інші ознаки (колір, щільність), властиві рудам металів і мінералам, які не є металевими рудами
(з наук.-попул. літ.)
.
2
.
розм.
Про щось, що вводить в оману
.
– Цікаво, що в ньому
[чемодані]?
– Кукла, – одказує сержант. – На злодійському жаргоні так називається обманка
(В. Чемерис)
;
– Гаразд, відкрию вам велику таємницю: це ніякий не стискувач, а звичайнісінька обманка
(О. Авраменко, В. Авраменко)
.
(1)
 
Рогова́ обма́нка
непрозорий мінерал темно-зеленого або чорно-бурого кольору з блискучим полиском, як у рога
.
Рогова обманка має призматичнi кристали з гексагональним перерiзом
(з наук.-попул. літ.)
;
(2)
 
Ци́нкова обма́нка
те саме, що сфалери́т.
Сульфіди важких металів – це нерозчинні сполуки темного кольору, серед них багато цінних руд: свинцевий блиск, цинкова обманка, мідний блиск, пірит
(з навч. літ.)
.