СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОБМА́Н
, у, ч.
1
.
Неправдиві слова, вчинки, дії і т. ін
.
– Я хочу одного: спокійного, чистого життя, щоб не було ні обману, ні бруду, ні несподіванок
(В. Собко)
;
Найбiльше зло – це лицемiрство, обман, нещирiсть; вони з'їдають душу, немов iржа залiзо
(Василь Шевчук)
;
Я вмію задурювати людям голову, і рано чи пізно обман викривається
(Ю. Покальчук)
;
Він розумів, що нескінченно довго його обман не триватиме
(О. Авраменко)
;
// 
Невідповідність істині; те, чого немає насправді; брехня (у 1 знач.)
.
[
Нартал
:]
Я сам себе дурив, що їх
[ворогів]
люблю .. Але ж обманом неба не здобути
(Леся Українка)
.
2
.
чого, який.
Хибне сприйняття дійсності, зумовлене неправильним, викривленим відбиттям її органами чуття; омана (у 1 знач.)
.
Десь і зараз далеко з берега ніби чується пісня – ні, тільки вчувається. Коники сюркочуть – ні, тільки обман слуху...
(О. Гончар)
;
Переглядає
[поет газету]
за порядком, І враз – чи це обман очей?
(Д. Павличко)
;
Коли об'єкт набирав висоту, він видовжувавсь... Нас іноді питають: а чи не був то міраж? Обман зору? Що тут скажеш...
(В. Чемерис)
.
(1)
 
Опти́чний обма́н <Опти́чна облу́да (діал. лу́да)>
:
а)
 
хибне зорове враження від чого-небудь; обман зору
.
– Але ж вам, молодий чоловіче, ледве за двадцять перевалило .. – Це оптичний обман .. Ви судите з обличчя, а якщо за паспортом, то мені всі тридцять
(О. Чорногуз)
;
Невже Півчеревичок потрапив між гілля завдяки своєму безмежному бажанню? Чи це оптична облуда?
(О. Завгородній, пер. з тв. Е. Рауда)
;
б)
 
про що-небудь несправжнє, нереальне, ілюзорне
.
Наші партії – се свого роду фата моргана, оптична луда, котра обом сторонам показує різниці, котрих у дійсності майже зовсім нема
(І. Франко)
;
Все тут якесь несправжнє, химерне, все на оптичних обманах. Щоб щось з'ясувати, Дьяконову знов і знов доводиться звертатись до Оленчука
(О. Гончар)
.