СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
БУРЛА́ЦЬКИЙ
, а, е.
Прикм. до бурла́ка і бурла́к.
Силу ж панів перебила Голота бурлацька, Та не хтіла
[хотіла]
в одно стати Старшина козацька
(з думи)
;
Перед його очима носилося господарське щастя: весела жінка, щебетливі дітки, своє господарство .. ззаду визирала бурлацька, невольницька доля без ласки, без привіту, серед чужих, нерідних людей
(Панас Мирний)
;
У пісні шелестіла тирса, шуміло військо, кипіла сила бурлацька...
(І. Багряний)
;
Художник працював, сидячи в самій сорочці навпроти вузького, заґратованого вікна. Підтяжки, мов бурлацькі лямки, оперізували йому плечі
(О. Гончар)
.