СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
БУРЛА́КА
, и, ч.
1
.
заст.
Людина без постійної роботи і постійного місця проживання
.
Нема в світі так нікому, як бурлаці молодому, що бурлака робить, заробляє, аж піт очі заливає, а хазяїн його лає
(Сл. Гр.)
;
Ой талане, талане!.. Чи ти в полі, чи ти в гаї .. З бурлаками гуляєш?
(Т. Шевченко)
;
Михайло Качан – сирота, бурлака, голий, як бубон
(І. Микитенко)
;
У многих
[багатьох]
прокинулись інстинкти прадідів-бурлак...
(В. Винниченко)
.
2
.
заст.
Кріпак, який втік від свого пана
.
Бурлаки розказали про все своє горе, розказали, як вони втекли з села од пана, як бідували
(І. Нечуй-Левицький)
.
3
.
розм.
Одинокий, неодружений чоловік; парубок
.
Так до віку бурлакою й зоставсь наш Гриць
(Марко Вовчок)
;
Як же він сам бурлакою зостався б? Ні зварити, ні випрати нікому
(А. Головко)
;
Того ж вечора затривожилося серце молодого бурлаки...
(М. Стельмах)
.