СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
БУРЛА́К
, а́, ч.
1
.
заст.
Те саме, що бурла́ка 1
.
У неділю багацький син На конику грає, – Бурлак бідний напас воли .. Та з плугом рушає
(з народної пісні)
.
2
.
іст.
У давнину – робітник, що разом з іншими тягнув линвою річкове судно вгору проти течії
.
* У порівн.
Бійці тягнули за собою норовистих коней силоміць, як бурлаки баржу
(О. Гончар)
.