СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
БУРКОТУ́Н
, а́, ч.
Той, хто завжди бурчить
.
Якою оманливою буває людська зовнішність! Він спочатку не злюбив був оцього буркотуна, а виявилось, що це добросердечна, душевна людина
(Ю. Збанацький)
;
Не перевелися буркотуни і сьогодні: і те їх не влаштовує, й інше
(з газ.)
.