СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
БУРКОТІ́ННЯ
, я, с.
Дія за знач. буркоті́ти і звуки, утворювані цією дією
.
Марту розважало його
[Давида Семеновича]
буркотіння
(В. Підмогильний)
;
Ласточкін подзвонив і за хвилину почув за дверима сердите буркотіння Уласа Уласовича
(Ю. Смолич)
;
А Кушнір, десь у темряві, продовжував своє голубине буркотіння
(М. Стельмах)
.