СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
БУ́РКНУТИ
, ну, неш, док., що і без дод.
Однокр. до бу́ркати
1
.
– Мовчала б, коли сказати не вмієш, – буркнув сердито Карпо Петрович
(М. Коцюбинський)
;
Сердюк щось буркнув, і Криленко, не розібравши що, поставив чайника на столик і поліз на горове ліжко
(М. Хвильовий)
;
– Ціанкалій, – буркнув Соломон коротко. Максим здивовано свиснув
(І. Багряний)
;
Дядя Михайло пильно подивився на нас і щось буркнув собі під ніс
(Л. Смілянський)
.