СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
БУ́РКІТ
, коту, ч.
Дія за знач. буркота́ти, буркоті́ти і звуки, утворювані цією дією
.
Іноді тут
[у домі],
як в казані, кипить, клекоче, і співи йдуть, і сварки, і такий крик та буркіт
(А. Свидницький)
;
– Ну, здорові були, орли!.. Сірий гомін, зітхання й невиразний буркіт у відповідь
(І. Багряний)
.