СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
БУ́РКАТИ
1
, аю, аєш, недок., що і без дод., розм.
Говорити уривчасто і невиразно; бурмотати, мурмотіти
.
Мотя тільки іноді сердито буркала йому у відповідь якесь слово
(В. Козаченко)
;
* Образно.
Тут, коло його ніг, колисалися хвилі й буркали щось сумне
(О. Кобилянська)
;
Десь за Дніпром, поза білою тучею, Буркає грім дідуганом столітнім
(Я. Шпорта)
.