СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
БУ́РКА
2
, и, ж.
Вузький отвір, який висвердлюють у гірських породах і наповнюють вибуховою речовиною для висадження їх у повітря
.
Стоколос показував місце кожної бурки, напрям свердла, глибину шпуру, найвигіднішу для вибухової дії
(Ю. Яновський)
;
Доводилося бурити в гарячому шлаку, закладати в бурки вибухові патрони
(з наук.-попул. літ.)
.