СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
БУ́РКА
1
, и, ж.
Повстяний безрукавний плащ або накидка з козячої вовни (перев. на Кавказі)
.
Цупко в бурку завернувшись, Захріп старий
(І. Котляревський)
;
Голений хурман в широкій бурці .. взяв з рук моїх чемодан
(М. Коцюбинський)
;
Бурка з кращого, крамного сукна на передньому
[вершнику]
давала знати, що то був .. якийсь пан
(М. Грушевський)
;
Помітила я одного чоловіка в чорній бурці
(А. Шиян)
;
Українська закарпатська чуга нагадує кавказьку бурку
(з наук.-попул. літ.)
.