СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
НАСУ́ЩНИЙ
, розм. НАСУ́ШНИЙ, а, е.
Який має важливе життєве значення, украй необхідний
.
Небагато у нас у давнину було людей, котрі посміли б і зуміли б так близько доторкатися до насущних духовних потреб нашого народу
(І. Франко)
;
Вона
[українська влада]
розрішить швидко, справедливо й в інтересах їх, отих широких мас голоти, всі насушні, наболілі питання
(В. Винниченко)
;
Одразу ж вони перейшли до справ насущних
(О. Гончар)
;
Незлiченнi маси народу бачать, що животiють заради жалюгiдного шматка насущного
(Р. Андріяшик)
;
// 
у знач. ім. насу́щне, розм. насу́шне,
ного,
ч.
Те, що необхідне для проживання, існування
.
Експедиція на місяць з метою добувати радій є безглуздя, обман мас, одвертання їхньої уваги від насущного, земного
(В. Винниченко)
.