СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
НАСУ́ШУВАТИ
, ую, уєш, недок., НАСУШИ́ТИ, ушу́, у́шиш, док., що, чого.
Сушити певну кількість чого-небудь
.
Сказала собі
[жінка]:
“Буду тобі на зиму сіна насушувати, а ти будеш мені сина молоком годувати”. І та олениця приходила до неї щоднини. Вона її доїла і годувала сина
(з казки)
;
– Напечеш мені, Степанидко, пшеничних паляниць, насушиш сухарців, бо я з неділі в Київ піду
(Л. Яновська)
;
– Насушили б собі фрукти на кисіль та й не купували на базарах
(Григорій Тютюнник)
;
Не насушить ніхто сухарів, не майне материнська хустина...
(В. Стус)
;
Нам'яти б відро-друге зерна, насушити бодай на лежанці, намолоти на ручному млині і вже завтра нагодувати косарів хлібом нового врожаю
(М. Циба)
.