СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
НАСУ́РМЛЮВАТИ
, юю, юєш, недок., НАСУ́РМИТИ, млю, миш; мн. насу́рмлять; док., що, розм.
Те саме, що насу́плювати 1
.
Колись їй подобалося, як він хмурився, – насурмлював по-хлоп'ячому ніжні брови, .. тепер ті брови лякали її
(Ю. Мушкетик)
;
[
Лотоцький
(повертається):
]
Слухайте, Шметелюк. А ви не бачили, хто там?.. Нема. (Стоїть, насурмивши брови)
(І. Микитенко)
;
Кузьмін мовчить, мов води в рот набрав.., похмуро насурмивши свої густі аж кошлаті брови
(Ю. Збанацький)
;
Крилов глянув спідлоба непривітно, насурмив густі брови
(Б. Левін)
;
Козак зачерпнув долоню яскравого багрянцю – глянув. Насурмив брови
(Г. Колісник)
.