СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
НАСУ́ПЛЕНО
.
Присл. до насу́плений.
Гумілевський крутнувся й, підійшовши, сів ближче до Косеня. Той спокійно й насуплено слухав
(М. Івченко)
;
Андрійко слухав насуплено, уважно
(В. Собко)
;
Вiн насуплено про щось розмiрковував, неуважно слухаючи мої вiдповiдi
(Р. Андріяшик)
;
Потоцький насуплено оглянув пустельну засніжену рівнину з якимось обгорілим селом на видноколі
(В. Чемерис)
;
* Образно.
Шафи та книжки, різного розміру, матеріалу та кольору, насуплено стояли вздовж стін
(В. Підмогильний)
.