СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
НАСУ́МРЕНО
, розм.
Присл. до насу́мрений.
Улас, що насумрено слухав ті суперечки, в рішучу хвилину .. подавав і від себе слово
(К. Гордієнко)
;
Тим часом він зустрів її пропозицію насумрено, як злу прикрість
(В. Домонтович)
;
Справді, як морський вовк: сидить насумрено, в розмову не встряє
(О. Гончар)
.