СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
НАСУВА́ТИСЯ
, а́юся, а́єшся, НАСО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАСУ́НУТИСЯ, нуся, нешся, док.
1
.
Рухаючись, наближатися
.
З темряви насувались примари все нові й нові
(С. Васильченко)
;
Чорні хмари насувались, слали тіні навкруги
(О. Олесь)
;
Просто з поля насувались машини з громіздкими понтонами
(О. Гончар)
;
Хоч з одного боку ще світило сонце, а з другого вже насувалися важкі й кудлаті хмари, заряджені блискавицями
(О. Чорногуз)
;
// 
на що.
Рухаючись, заступати, закривати собою що-небудь
.
Грозова хмара насувалась на світ
(С. Чорнобривець)
;
// 
на кого, розм.
Наближаючись упритул, різко напирати, навалюватися на кого-, що-небудь
.
Штурман обернувся лицем до отамана й, не моргаючи оком, помалу почав насуватися на нього голими грудима
[грудьми]
(І. Багряний)
;
Він все дужче й дужче підвищував голос і сам, немов хмара, насувався всім тілом на Сидорчука
(Ю. Бедзик)
;
І вже на малу Марусю велика, як гора, червона кам'яна куля насувається, ще мить – розчавить
(Люко Дашвар)
;
// 
перен.
Щільно оточувати, прилягати до чого-небудь
.
Біла земля, білі сади насуваються звідусіль
(С. Васильченко)
;
Темні гори, увінчані густим лісом, насувались на село могутнім громаддям
(О. Донченко)
.
2
.
Рухатися вперед, чинячи напад
.
Насувалися грізні полчища завойовників
(з легенди)
;
З шляху, де насувався Косінський, прибігало кілька поселян
(Іван Ле)
;
Хмарою з моря насуваються
[вороги],
лізуть у степ, як сарана
(О. Гончар)
;
А на місто насувається велика сила, і в противагу їй треба виставити таку ж
(В. Чемерис)
.
3
.
перев. недок., перен.
Надходити, наставати, наближатися в часі
.
Вечір насувався над землею
(М. Коцюбинський)
;
Весна насувалась з поспішною похапливістю
(Олесь Досвітній)
;
Смерть насувалася грізно й невблаганно
(В. Кучер)
;
Сутінки поміж дерев холодніли, видовжувались і гойдливо насувались нам назустріч
(М. Слабошпицький)
;
Робилося доволі свіжо на вулиці, насувалася осінь
(Любко Дереш)
.
4
.
на що.
Зсовуючись, спускаючись нижче, закривати собою що-небудь
.
Брови йому то насувалися на очі, то вибиралися високо на лоб
(Ю. Шовкопляс)
;
На волоссі лежали сіточки з перлів, які низько насувалися на чоло
(Валерій Шевчук)
;
Мотузяна шлейка насунулась їй
[шкапині]
на вуха
(С. Черкасенко)
;
Батьківська шапка насунулась йому аж на ніс і заважала бачити
(О. Довженко)
;
* Образно.
Прийшовши до батьківського дому, відчула, як дивна паволока насувається на очі
(В. Лис)
.
5
.
перен.
Виникати, з'являтися або охоплювати (про думки, мрії і т. ін.)
.
Коли зближався до свого села, то стали насуватися знову чимраз більше сумні думки
(Н. Кобринська)
;
Задивлюся на чудову далину, й якісь мрії насуваються одна за другою
(М. Коцюбинський)
;
Він знав, що насувається на нього голодний сум, коли він усе згадував, усе проклинав
(В. Підмогильний)
.