СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
НАСТУПИ́ТИ
НАСТУПА́ТИ
, а́ю, а́єш, недок., НАСТУПИ́ТИ, уплю́, у́пиш; мн. насту́плять; док.
1
.
Ставати ногою, лапою і т. ін. на кого-, що-небудь
.
Кидаюсь в натовп .. і наступаю комусь на ноги
(М. Коцюбинський)
;
– Руками розгортайте колоски, не наступайте на стебла
(О. Донченко)
;
Івась устав, хотів іти на місце та наступив на ногу дідові
(Панас Мирний)
;
Оріховська під партою наступила Дарці на черевик
(Ірина Вільде)
;
Підошви їхніх босих ніг так затверділи й ороговіли, що на степову гадюку скіф'янка наступить ногою, розчавить її, а та безсила прокусити загрубілу й затверділу підошву
(В. Чемерис)
;
– Спасибі, хлопче, що не наступив, пожалів. Чим тобі помогти можу?
(В. Лис)
;
// 
рідко.
Налягати вагою свого тіла на ногу, лапу і т. ін
.
В саду на глухій алеї виявляються дві химерні тіні: одна, закутана, наступає на ногу, кульгає, друга, висока, запобігливо придержує під руку
(С. Васильченко)
.
2
.
З боєм просуватися вперед, переслідуючи противника; здійснювати наступ; протилежне
відступати
(у 2 знач.)
.
Полк тоді саме наступав у горах північним берегом Дунаю
(О. Гончар)
;
// 
на кого – що.
Атакувати кого-, що-небудь; нападати на когось, щось для захоплення, завоювання
.
Одначе перші ж фронтові зведення почали його бентежити: не ми наступали, а ворог наступав на нас!..
(Б. Антоненко-Давидович)
;
На країну Італьянську
[італійську]
сильне військо наступило
(Леся Українка)
;
// 
Інтенсивно діяти проти кого-, чого-небудь для досягнення бажаних наслідків
.
Непохитно стояла
[організація]
на своїх позиціях, незалежно від кон'юнктури і без огляду на силу ворогів, що наступали на неї чи то справа, чи зліва
(О. Шугай)
.
3
.
перев. недок., на кого – що.
Рухаючись уперед, тиснути кого-небудь
.
Вінкельмана шарпають, смикають, вимагають відповіді, грізно наступають на нього
(В. Винниченко)
;
Дубовик розлютовано замахнувся на Марину.., але Марина рішуче наступає на нього, Дубовик задкує до порога
(Г. Епік)
;
Вона .. схопила себе за горло і стала давити, схвильовано сапаючи та наступаючи на Сергія
(Григорій Тютюнник)
;
// 
Наполегливо вимагати, домагатися чого-небудь, доводячи щось
.
Він
[Чагар]
почав гаряче наступати на мене: мовляв, я не маю підстави сумніватись
(М. Хвильовий)
;
– Хай і божевільна, хай і патлата, та все не така, як ти, – показала язик Машка. – Яка? Яка я? – наступала Варка
(Л. Яновська)
.
4
.
перен.
Наближаючись, насуватися на що-небудь (про неживі предмети, явища природи)
.
Плавні горіли, вогняні гори наступали на них, несли усьому смерть
(М. Коцюбинський)
;
Міська і промислова забудова наступає на сільськогосподарські землі, а вони, у свою чергу, тіснять лісові й пасовищні угіддя
(з навч. літ.)
;
Раз якось хмара наступила, Схопилась буря і зломила Деревце бідне з корінцем
(Л. Глібов)
;
// 
Щільно оточувати, прилягати до чого-небудь
.
Тайга з усіх боків наступала на скелі й неглибокі ущелини
(О. Донченко)
;
Але, що більше наступало місто на околиці, жити водяникам ставало усе складніше
(Ю. Винничук)
.
5
.
Те саме, що настава́ти 1, 2
.
Надворі, бач, Наступає свято...
(Т. Шевченко)
;
Тихо в полі, гай темніє, Наступає літній вечір
(Леся Українка)
;
Яскраво палають вогнища на верховині. Неначе кличуть до себе погрітися, бо ніч наступає свіжа і росиста
(П. Воронько)
;
Весна наступала швидко, нестримно, навально
(В. Козаченко)
;
Менi щастить приходити туди, де наступає край. Це не випадковий збiг обставин
(Р. Андріяшик)
;
Наступила коротка перерва, хвилина глибокого спокою
(Б.-І. Антонич)
;
Серед тиші, яка наступила з приходом Семена, у веселій Ульчиній кімнаті було як на зеленім моріжку
(Д. Бедзик)
;
// 
Те саме, що става́тися.
Коли це
[щось страшне]
мало наступити, ніхто не знав, та все лише до того всі ладилися
(Н. Кобринська)
;
Хто хоче змінити віру батьків, той .. перше тихо прив'язується до нової віри, віри якоїсь однієї, і вже потім зміна віри наступає сама собою, як результат попереднього переконання
(І. Огієнко)
.
Ведмі́дь (слон) на ву́хо наступи́в
(1)
 
Наступа́ти (насіда́ти, напада́ти і т. ін.) сло́вом
на кого
у розмові домагатися чого-небудь від когось
.
Він наступав тепер на Сидорчука кожним своїм словом, сухим і гострим, як ніж
(Ю. Бедзик)
;
(2)
 
Наступа́ти / наступи́ти на го́рло (зневажл. на горля́нку)
кому і без дод.
настирливо вимагати від когось чого-небудь або спонукати, примушувати до чогось
.
[
Нартал
:]
Мовчиш, мовчиш? Ага, я наступав тобі на горло?
(Леся Українка)
;
Славка наступала батькові на горло – кинь торгівлю
(С. Чорнобривець)
;
Несподіваний обшук врятує його від сварки з отим чужим гуртоправом і чабаном, що просто наступає на горлянку
(В. Кучер)
;
[
Варка
:]
А скільки нам винні?..
[
Демко
:]
Ну що ж як винні? На горлянку кожному не наступиш – віддадуть...
(М. Кропивницький)
;
(3)
 
Наступа́ти / наступи́ти на мозо́лю (на мозо́ль, на мозо́лі, на мозолі́)
кому і без дод.
торкатися в розмові того, що кого-небудь найбільш непокоїть, турбує
.
– Конструкторів варто викликати, хай подивилися б. – Та знають вони! – глухо гриміла трубка. – Не одні ми на мозолі їм наступаємо
(з газ.)
;
[
Палажка
:]
Та що це ти, Іване, такий злий сьогодні?
[
Хвенька
(регоче):
]
На мозолю наступили!
(Панас Мирний)
;
Колодуб відверто запитав у товариша: – Хто тобі сьогодні на мозоль наступив? Зізнайся!
(Ю. Бедзик)
;
(4)
 
Наступа́ти / наступи́ти на па́льці
кому
кривдити когось, не рахуватися з ким-небудь
.
– Будьте задиракою, тримайтеся зухваліше, – повчав він
[Самієв]
Черниша, – а то вам будуть наступати на пальці
(О. Гончар)
;
[
Панько
:]
В життю
[житті],
як на ярмарку, не можна без того, щоб один одному на пальці не наступив
(І. Франко)
;
(5)
 
Наступа́ти / наступи́ти на про́бку (на ко́рок, на ко́рка)
напиватися до повного сп'яніння
.
– А ти, Гавриле, коли наступив на корка, то не ліз би, як свиня, на відповідальні збори, а йшов би собі додому
(Ю. Збанацький)
;
– Раз наступив на пробку, так нічого дурня корчити
(М. Руденко)
;
(6)
 
Наступа́ти / рідше наступи́ти на хвіст (на хвоста́, на п'я́ти)
кому і без дод.
:
а)
 
(тільки недок.)
наздоганяючи, переслідуючи, йти, рухатися і т. ін. дуже близько від кого-небудь
.
Ой, що коїлось у Закриниччі, як німцеві вже почали на хвоста наступати, як його почали викурювати, мов лиса з нори!
(Є. Гуцало)
;
Рогніда просто наступала Володимирові на п'яти, з ранку до вечора ходила за ним
(І. Білик)
;
б)
 
досягати таких самих успіхів, як хто-небудь інший
.
– Ми й на змагання викличемо одна одну. – Давайте дівчатка, щоб аж дим пішов! – Фігурняк потряс кулаком. – А я завтра своїх підніму. Ще, може, вам і на хвоста наступлю
(О. Сизоненко)
;
Хоч на хвіст наступи́
[Як (мов, на́че і т. ін.)] [чо́рний] віл на но́гу наступи́в