СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
НАСТУПА́ЛЬНИЙ
, а, е.
1
.
Стос. до наступу
.
Табір запорожців, як бойовий порядок, дозволяв швидко переходити від наступального бою до оборонного, і навпаки
(з наук.-попул. літ.)
;
// 
перен.
Який має характер наступу
.
Задушевний – а разом з тим – бойовий у нього тон, наступальний
(В. Сосюра)
;
Суддя повела обережну, але наступальну розмову
(Ю. Збанацький)
;
// 
Який служить для наступу
.
– Нам це не підходить. Як і десантні транспорти, авіаносці є суто наступальними кораблями. Для оборони вони не годяться
(О. Авраменко)
;
У давнину меч як наступальна зброя відігравав, без сумніву, суттєву роль
(з наук.-попул. літ.)
;
Широкомасштабна ініціатива на Женевській конференції 1932 р. щодо повної заборони наступальної зброї та скорочення на третину національних збройних сил залишилась без відповіді
(з навч. літ.)
.
2
.
Який наступає (у 2 знач.)
.
Наступальні сили
.