СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
НАСТРУ́НЧЕНИЙ
, а, е, розм.
1
.
Дієпр. пас. до настру́нчити.
Євгеній зміркував, що вони наструнчені против нього, і постановив собі не відкривати перед ними всіх карт
(І. Франко)
;
Новаки приходили з батьками .. Все народ бадьорий, цупкий, з дому наструнчений – і всі, як один, – казали батьки їх, – таланти
(С. Васильченко)
.
2
.
у знач. прикм., перен.
Який наструнчився (у 2 знач.)
.
Грицько – якийсь наструнчений, зібраний – пружно викидає своє довге, сухорляве тіло з траншеї
(Є. Доломан)
;
Анеля .. хрускотіла пальцями рук. Була наструнчена і знервована, через це не спала, а вряди-годи провалювалась у чорні ями
(Валерій Шевчук)
.