СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
НАСТРО́ЮВАЧ
, а, ч.
1
.
Майстер, фахівець з настроювання музичних інструментів, верстатів, механізмів і т. ін.; настроювальник
.
У штаті театру постійно працювали члени італійської громади, які забезпечували повсякденну роботу трупи: перукарі, художники-декоратори, настроювачі музичних інструментів
(з наук. літ.)
;
Пристрасть до музики Ігор успадкував не тільки від батька, а й від дідуся, який був одним з кращих в Україні настроювачів фортепіано
(з газ.)
.
2
.
Пристрій, признач. для настроювання приладів
.
Миготять індикатори, жевріє шкала .. Чоловік у сомбреро міцно тримається за настроювачі
(Ю. Бедзик)
.