СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
НАСТРО́ЮВАТИ
, юю, юєш, недок., НАСТРО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док.
1
.
що і без прям. дод.
Налагоджувати щось, надавати чому-небудь певної висоти звуку, певного строю (перев. про музичні інструменти)
.
Довбня .. витяг скрипку, побринькав на струнах, повів раз смичком і почав настроювати
(Панас Мирний)
;
Оркестранти поставили перед собою списані нотами аркуші й почали настроювати інструменти
(О. Іваненко)
;
Гітарист стиха бренькає, настроює струни
(Любко Дереш)
;
Як дуду настроїш, так вона й гратиме
(прислів'я)
;
Вона взяла контрабас, настроїла його і заграла
(М. Чабанівський)
;
Скільки намучиться музикант, щоб вивчити свою партію й досконало настроїти інструмент перед концертом, який триває мить?
(Р. Іваничук)
;
* Образно.
Нижче, ховаючись десь у листві, настроював голос соловей
(О. Гончар)
;
Поганий стан: у ньому не досягнеш гармонії, не настроїш на потрібний лад свій внутрішній оркестр
(А. Дністровий)
.
2
.
що.
Регулювати, налаштовувати, робити що-небудь придатним для роботи
.
Підготовка кадрів на виробництві повинна будуватися на тому, щоб навчати робітників настроювати машину і регулювати її механізми
(з газ.)
;
Він пішов у ванну, відкрутив у ній воду і настроїв потрібну температуру
(В. Хрущак)
;
// 
що, рідко чого.
Пристосовувати, установлювати що-небудь з радіоапаратури для приймання хвиль (радіо, магнітних і т. ін.) або для забезпечення нормальної роботи
.
Часто, настроюючи приймач, чув
[Володька]
якісь дивні цокотливі звуки
(М. Трублаїні)
;
Клим надів навушники, клацнув вимикачем, почав настроювати прилади
(М. Дашкієв)
;
Вона настроїла телевізора, вирівняла зображення, а звук включити й забула...
(В. Кучер)
;
Олег вимкнув захисне коло, настроїв приймач на хвилю
(І. Росоховатський)
;
Пальці невміло намацують ручку, такі довгі, мовби аж прозорі пальці з сухою шкірою. Повертають її, крутять, підладновують щось, настроюють
(Ю. Бедзик)
.
3
.
кого і без прям. дод.
Виклика́ти в кого-небудь певний настрій, стан; налаштовувати (у 1 знач.)
.
– Накрутив собі свій великий .. стінний годинник .. і слухаю його ніжну музику, що настроює мрійно й відволікає від усього голосного, болючого
(О. Кобилянська)
;
Фіолетова
[фарба]
викликувала усмішку на вустах, зелена втишала нерви, синя настроювала до мрій
(Б. Лепкий)
;
Це був кабінет вченого. Витриманий в темно-бордових тонах, він настроював, сприяв поглибленій, наполегливій роботі
(О. Іваненко)
;
Вiтальня, де ми сидiли, настроювала на безпечнiсть
(Р. Андріяшик)
;
Німецькі вірші, здається, Вас трошки засмутили і настроїли на поважний лад
(Леся Українка)
;
Спаситель мав надзвичайно привабливе обличчя й одразу настроїв мене на відповідний лад
(М. Хвильовий)
;
Помітивши у дверях контори колишнього робітника свого батька, молодий принципал підвівся йому назустріч. Ця дрібничка відразу якось прихильно настроїла Йосифа до сина Тадея
(Ірина Вільде)
;
// 
Вселяти, прищеплювати кому-небудь якісь думки, ідеї, почуття і т. ін
.
Попрохай од мене і наших, щоб не киснули, не охали та не настроювали тебе
(М. Коцюбинський)
;
Великопольський настроїв юнака занадто оптимістично, негативний результат досліджень вдарить його, як грім з чистого неба
(М. Дашкієв)
.
4
.
проти кого.
Підбурювати проти кого-небудь, спричиняти вороже ставлення до когось, чогось
.
Відчуває мати, як день у день “вони” настроюють дітей проти її думки і волі. Діти очужіли
(В. Барка)
;
Одного
[господаря]
за одним він пробував настроїти против двора
(І. Франко)
;
Як виявилося, хуторян хтось настроїв проти нових порядків
(М. Циба)
;
Павлик несподівано відповів позитивно, чим одразу й настроїв усіх присяжних проти себе
(Г. Колісник)
.
(1)
 
Настро́ювати (налашто́вувати) / настро́їти (налаштува́ти) на тон
який кого
зумовлювати в кого-небудь певний настрій
.
Щоб колосом співали струни нив, Щоб злий кукіль не забивав пшениці, – На вірний тон настроюй колектив
(М. Рильський)
;
– Як нам бути, наприклад, зараз, коли ми насилу стримуємо коней з важкими гарматами? Вони самі попруть униз, не питаючи ніякого дозволу, – пожартував полковник Стессель, налаштовуючи всіх на довірливий тон і взаєморозуміння
(В. Шкляр)
;
Сиволап лишився у шахті до кінця зміни. Розмова з керуючим настроїла і його на хороший тон
(Д. Ткач)
.