СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
НАСТРОЧИ́ТИ
НАСТРО́ЧУВАТИ
, ую, уєш, недок., НАСТРОЧИ́ТИ, очу́, о́чиш, док., що.
1
.
Виготовляти строчінням на швацькій машині що-небудь у певній кількості
.
Щоб настрочувати норму, швачки працюють без перерви
(із журн.)
.
2
.
Нашивати, пришивати що-небудь за допомогою строчіння
.
Чим густіше настрочувати складки, тим ряснішою буде спідниця
(з навч. літ.)
;
Мішковину кожної кишені з основної тканини накласти на поличку та настрочити на відстані 2 см від лінії шва приточування
(з навч. літ.)
.
3
.
тільки док., перен., розм.
Швидко написати що-небудь
.
[
Храпко
:]
Зараз же сяду та настрочу жалобу, хай припнуть тебе, бісова вовцюго!..
(Панас Мирний)
;
Чужоземець додумався враз Листа настрочить
(С. Крижанівський)
.