СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE.ТОМИ 1-9. (А-НАСТУ́КУВАТИ)
?
НАСТРО́МЛЕНИЙ
, а, е.
Дієпр. пас. до настроми́ти.
Гай наче разом знявсь, і по обох боках виситься голе каміння, а на них, наче настромлені стріли, сосни чорні, а внизу назустріч їм б'ється Дніпро
(Марко Вовчок)
;
Лижники підсмажували на вогні сало, настромлене на довгі шпички
(О. Донченко)
;
Все на шахтареві – від шахти, з-під землі грудки болота на ногах, .. на плечі кайло з настромленим на нього дерев'яним чураком, і тільки очі шахтарські – такі, як і завжди
(Б. Антоненко-Давидович)
;
Одного разу Юрій, наближаючись до лісу, побачив людей, озброєних вилами, киями і палицями з настромленими косами
(П. Кочура)
;
Але найголовніше – там була рівна цурочка із соснової кори, на яку були настромлені риболовні гачки
(Ю. Логвин)
.