СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
НАСТРО́ЄНИЙ
, а, е.
1
.
Дієпр. пас. до настро́їти.
Диригент має перед собою різні індивідуальності, які він мусить об'єднати в один спаяний колектив так, щоб він зазвучав під його руками як добре настроєний інструмент
(з навч. літ.)
.
2
.
у знач. прикм.
Який настроївся (у 3 знач.) на щось, має певний настрій
.
Те, що сталося пізніше, не було тільки вибриком романтично настроєної панянки
(Ірина Вільде)
;
Тимко був настроєний на думи і згадував тепер тільки те, що було близько його серцю
(Григорій Тютюнник)
.