СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
НАСТРІ́ЛЯНИЙ
, рідко НАСТРЕ́ЛЯНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до настріля́ти, настреля́ти.
Сміх і горе було дивитись на те, що зажали Маланка з Гафійкою, а настреляних Андрієм качок та зайців пани поїли
(М. Коцюбинський)
;
Варили італійці в казанках настріляних зачіплянських горобців
(О. Гончар)
;
// 
настрі́ляно, [I]безос. пред.[/I]
.
Доволі й птаства настріляно дружиною. І пастухи таврійські, що пригнали молодих баранців, нанесли й меду, і сиру
(Н. Королева)
;
– Ви бачите, скільки тут настріляно гільз? Більше десятка. Та де там, і ось ще валяються
(Ю. Бедзик)
.