СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
НА́СТРІЙ
, рою, ч.
1
.
Внутрішній, душевний стан
.
Гадка, що я по стількох літах вільного і невільного вигнання знову верстаю той шлях, який проходив п'ятдесят літ тому, держачись за рукав свого батька, наповняла мене солодким настроєм
(М. Грушевський)
;
До нього почав помалу повертатись бадьорий оптимістичний настрій
(Б. Антоненко-Давидович)
;
Микола Петрович знову посміхнувся: справді, в нього зараз напрочуд добрий настрій, якщо не зважати на втому
(В. Владко)
;
Сергій пішов до нього у войовничому настрої, готовий дати останній бій
(М. Дашкієв)
;
Найбільше досягнення: серед звичайного життя зберегти романтизм, піднесений настрій
(О. Бердник)
;
– Ти б розповів щось, – пропонує видавець. – А то тільки спиш і розводиш панічні настрої
(В. Єшкілєв)
;
* Образно.
Гори щохвилини міняли свій настрій: коли сміялась царинка, хмурився ліс
(М. Коцюбинський)
.
2
.
Напрям думок, інтересів, почуттів і т. ін.; настроєність
.
Рідкодуб намагався в окремих вигуках вловити настрій зборів
(І. Кириленко)
;
По настрою в залі він уже бачив, що затримувати увагу зборів на пропозиції Кузіна нема рації, – провалять
(А. Головко)
;
Та головне зараз для мене – передати деякі проблеми того часу, дух, настрій тими літературними засобами
(Р. Іваничук)
;
Залежно від змісту й настрою певних частин тексту змінюються інтонація й темп їх читання
(з навч. літ.)
.
3
.
Охота, бажання робити що-небудь, займатися чимсь
.
Моя урядова праця забирає у мене весь час, та ще здоров'я не служить, настрою нема
(М. Коцюбинський)
;
Сиділа над нею
[повістю]
до 4-ї, а то й до 5-ї години ночі, – бо вдень нема часу і настрою
(Леся Українка)
;
Настрою для теологічної дискусії не було зовсім
(Ю. Іздрик)
;
М. Лукаш любив повторювати афоризм: “Якщо настрою нема, то вже краще не сідати, – однаково нічого не вийде”
(із журн.)
.
(1)
 
Для на́строю
для створення гарного, піднесеного, веселого і т. ін. самопочуття
.
Не вважаючи на одноманітність сюжетів українських драм, – вони давали матеріал для виконання артистам, публиці
[публіці]
– матеріал для настрою й почуття
(Л. Старицька-Черняхівська)
;
Завітали в “Соки-води”, Щось для настрою взяли, Говорили про погоду, На жіноцтво перейшли
(А. Крижанівський)
;
Коли йшов повз приймача, до щему захотілося Вагнера. Для настрою
(В. Дрозд)
;
Лише хіба що для настрою, а може, для підтримання напруги, бубніст коли-не-коли вдаряє в натягнуту спину бубна
(М. Матіос)
;
Люди́на на́строю
(2)
 
Під на́стрій
який, кому
:
а)
 
коли хто-небудь має якийсь настрій
.
– А, старий зводнику! – скрикнув Славенко. – Щастя твоє, що потрапив мені під лагідний настрій!
(В. Підмогильний)
;
б)
 
про відповідність чого-небудь чиємусь настрою
.
– А як твої вірші – пишуться? – Під настрій
(В. Шкляр)
;
Покинутий звук – якраз мені зараз під настрій
(О. Забужко)
;
(3)
 
Пони́жені на́строї
невеселий, пригнічений стан думок, почуттів
.
Іноді навіть прохоплювались у нього
[Хетагурова]
вірші з надто пониженими настроями
(П. Тичина)
.