СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
НАСТРЕ́НЧУВАТИ
, ую, уєш, недок., НАСТРЕ́НЧИТИ, чу, чиш, док., кого, що, проти кого, розм.
Те саме, що настро́ювати 3, 4
.
Їх одрядили варшавські єзуїти в Лубни, щоб наглядати за Єремією, настренчувати його до католицької пропаганди і про все подавати звістки у Варшаву
(І. Нечуй-Левицький)
;
– А тепер сидить наш чех з новим завом, – сумно закінчила
[Саня],
– і всякі гидоти про нас, мабуть, розповідає – проти нас його настренчує
(Ю. Шовкопляс)
;
Той
[Роман]
і святого Миколая проти господарів настренчить
(М. Стельмах)
;
// 
кому.
Нарадити, порадити кому-небудь
.
Жінка задумала женити свого одинака сина: “Пора тобі, сину, женитися! Але будеш брати ту, яку я тобі настренчу. Не оманешся!”
(з переказу)
.