СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
НАСТРА́ШЕНИЙ
, а, е.
1
.
Дієпр. пас. до настраши́ти.
Над цим місцем кружляли неспокійно риболови, ворони та інша птиця, настрашена незвичайними гістьми
(Юліан Опільський)
;
Ну, як же ти там, Тоню? Мабуть, настрашена батьком, сидиш та зубриш..!
(О. Гончар)
;
// 
Який виражає переляк
.
– Дядьку, Кузьмо, ви, глядіть, не приспособте дуло до плеча та не застрельте мене отут у сараї, – настрашеним голосом просив Джемелик
(Григорій Тютюнник)
;
А понад нами обережний сонях жарiє в нiч i прискають жалi з твоїх очей, великих i настрашених, мов лiсовi озера
(В. Стус)
.
2
.
у знач. прикм.
Який настрашився
.
Переляканий
[пасерб]
біг настрашений назад
(М. Грушевський)
;
Настрашений бувший
[колишній]
цісарський жандарм .. покинув загріте леговисько
(У. Самчук)
;
Біля печі сусідки разом ойкнули, поточилися до дверей і, настрашені, мигнули попідвіконню
(П. Панч)
;
Вона була настрашена дужче за мене, я пригорнув її
(Ю. Винничук)
;
Настрашена, вона довго озиралася, ніби шукала істинного господаря голосу
(М. Матіос)
.