СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
НАСТОЯ́ТЕЛЬ
, я, ч.
1
.
Очільник чоловічого монастиря у православній церкві; ігумен
.
До Верхівні часто їздить настоятель монастиря
(Н. Рибак)
;
Була тут колись дача домініканського пріора, настоятеля Миколаївського католицького монастиря на Подолі
(В. Нестайко)
;
Згадала
[Редька]
слова старого настоятеля: “Істина відкривається тоді, коли тертон до неї готовий”
(І. Карпа)
.
2
.
Старший священик православної церкви
.
Після служби духовенство виходило на водосвященіє
[водосвяття];
настоятель ішов попереду
(О. Стороженко)
;
Прибули
[Гузь з обозом]
на Куренівку, прямо до обійстя настоятеля церкви
(Ф. Бурлака)
;
Настоятель храму святого Фоки звільна підвівся й осінив присутніх на раді хресним знаменням
(Д. Міщенко)
.
3
.
діал.
Спадкоємець
.
Зять пам'ятав, що живе в тестя у приймах і що він настоятель на Джерине поле й ґрунт
(І. Нечуй-Левицький)
.