СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
НАСТО́ЯНКА
, и, ж.
1
.
Горілка або спирт, настояні на ягодах, плодах, травах
.
Він зараз пришле їй настоянки на зіллі, півчарки якої прожене з лиця її блідоту
(М. Коцюбинський)
;
Після закуски довелося випити кілька мікроскопічних чарочок різних настоянок
(Ю. Смолич)
;
Я поклав її на широке дерев'яне ліжко й почав розтирати від кінчиків пальців на ногах якоюсь настоянкою із запаморочливим ароматом
(І. Роздобудько)
;
– У мене є настоянка. Якраз на таку погоду, – продовжував чоловік
(О. Ульяненко)
;
Товчене вербове листя кладуть до рани, а спиртову настоянку на ньому п'ють проти шлункових захворювань
(з наук. літ.)
.
2
.
Те саме, що насті́й 1
.
Чудовий пахучий гірський чай, власне настоянка із гірських трав, якої, здавалося, можна пити до нескінченності
(Ю. Покальчук)
.