СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
НАСТО́ЮВАТИ
2
, юю, юєш, недок., НАСТО́ЯТИ, о́ю, о́їш, док., що, чого.
Готувати настій, заливши що-небудь якоюсь рідиною або помістивши щось у рідину й залишивши на деякий час
.
[
Самрось
:]
А вгадай: на чім кум горілку настоює? Не вгадаєш!
(М. Кропивницький)
;
Знав
[Гостряк]
трав багато, настоював їх на водах різних, з медом переварював
(А. Хижняк)
;
Пришле
[старий]
їй з ключницею якийсь особливий напій, він сам настоював його на травах і на меду
(Б. Левін)
;
Настою вам, братці, горілки у пляшці
(П. Чубинський)
;
Потім “лікарка” надсипала корінців Василеві, сказала настояти на горілці
(Ю. Яновський)
;
Корінь женьшеню три дні настояти на розведеному до 22 градусів спирті
(І. Роздобудько)
.