СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
НАСТО́ЮВАТИ
1
, юю, юєш, недок., НАСТО́ЯТИ, о́ю, о́їш, док., на чому, діал. на що, з інфін., із спол. [S]щоб[/S], розм.
Посилено домагатися чого-небудь, вимагати виконання чогось; наполягати
.
Хоч і як настоювали поляки на те, щоби він віддав їм Правобережну Україну, то Мазепа все ж таки вмів знайти якийсь викрут і тримав її під своєю булавою
(Б. Лепкий)
;
Йшов суд. На цій процедурі настоювали всі
(У. Самчук)
;
Говорила
[дочка]
з ним уже плачучи. Вона настоювала кілька разів повторити слова Захара, які стосувалися її
(Іван Ле)
;
– Я настояла, щоб Василь Іванович знову ліг
(О. Гуреїв)
;
Мукагов хотів залишити Таню з основним складом загону .. Але дівчина настояла на своєму
(П. Автомонов)
;
Але спершу вартувало б вияснити, навіщо ми розписувались. Він настояв. Не без того, звичайно, щоб мати право на прописку
(Г. Тарасюк)
.