СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
НАСТОЧОРТІ́ТИ
, і́ю, і́єш, док., фам.
Дуже набриднути, надокучити; осточортіти
.
[
Македон
:]
Ой!.. І насточортіли ж мені ваші фізики!
(О. Корнійчук)
;
Як насточортіли йому тоді оті ґрати й оті списи!.. Він уже й вірити перестав у те, що буде на волі
(С. Тельнюк)
;
– Боюся, аби звідти
[з рота]
не полилася така темна, як оця ніч, лайка: до того все насточортіло, набридло, аж вовком вити хочеться...
(Є. Доломан)
;
// 
безос.
– Насточортіло вже нам воювати! – крикнув командир чільного панцерного потяга
(Ю. Яновський)
;
– Годі бігати! Нам насточортіло за вами гнатись
(О. Довженко)
;
Дідок охоче продав Рябуху в артіль, бо вже й самому насточортіло марудитися з цебрами
(І. Волошин)
.